- Ставити чіткі цілі
Тут є один ключовий момент – хто, на вашу думку, повинен ставити цілі? Так, студент, а не викладач. Адже тоді це будуть його власні цілі. Зрозуміло, що у такому разі мотивація зростає в рази.
Натомість, якщо цілі поставив викладач, то учень просто перетворюється в робота, який виконує задані команди.
Натомість викладач може скеровувати у цьому напрямку, запитуючи: “Чого ви би хотіли досягнути? Як ви зрозумієте, що … (вже вільно говорите англійською / вже достатньо впевнені / вже вивчили мову до необхідного вам рівня?) Як ви будете при цьому почуватися? Що зміниться у вашому житті? Для чого вам це потрібно, яка більша ціль за цим стоїть?”
Реальний приклад: учень Руслан планував переїхати зі своєю сім’єю в Австралію. Це була більша ціль. Для її досягнення потрібно було здати тест IELTS з середнім балом не менше 5.5. Ми наполегливо працювали, і у кінці курсу він здав цей тест на середній бал 6.5. Переїхав зі своєю сім’єю в омріяну країну, незважаючи на те, що на момент переїзду найменшій дитині було всього кілька місяців.
- Нагадувати собі свої цілі
У потоці часу та справ ми можемо забувати про те “big why”, яким колись запалилися. Тому варто час від часу робити суто мотиваційні уроки – дивитися надихаючі відео, обговорювати їх, згадувати свої причини рухатися вперед.Це просто a must, що цілі мають бути записані. Для цього чудово підходить дошка у TRELLO, дошка бажань у своїй кімнаті або інші інструменти.
- Відмічати досягнення проміжних етапів (celebrate!)
Можна святкувати будь-що: здачу тесту, екватор проходження курсу навчання, та навіть початок осмисленого використання нового часу в іноземній мові! “А давайте відсвяткуємо те, що ви вже можете використовувати present perfect?” 🙂
Важливо хвалити своїх студентів, нагадувати їм про їхні ж перемоги та сильні сторони, завдяки яким вони цього досягли. Можна нагородити себе поїздкою у нову країну, переглядом улюбленого фільму чи чи просто улюбленою стравою. Головне – відчути гордість від досягнення чогось та віру у те, що все можливо і надалі.
- Входити у стан “потоку”
Якщо людина хоча би раз входила у цей стан, то неодмінно захоче ще. Для прикладу можна почати дивитися свій улюблений фільм, але в оригіналі. Спочатку важко постійно зупиняти його, щоб виписати цікаві фрази, але через якісь 5-10 хвилин це стає робити все легше та легше. І вже не можеш відірватися!
Суть у тому, що якщо ми дійсно зацікавлені чимось, то забуваємо про плин часу. У цей момент неважливо, чи хтось пише в месенджерах чи дзвонить. Телефон може взагалі бути десь далеко і ви про нього забули 🙂
Кожен входить у стан “потоку” по-різному. Для когось зі студентів це може бути перегляд інстаграмної стрічки якогось англомовного блогера. Для інших – слухання подкастів, читання цікавих статей або ж навіть написання власної!
Можна запитати: “Що ви любите робити у вільний час? Що саме відновлює вашу енергію, а не забирає?” Це може дати ідеї стосовно того, як увійти у стан потоку.
- Брати перерви
Середньостатистична людина не може рухатися довго в однаковому темпі та з однаковими затратами зусиль.
Будь-який проект – це як виїхати на автостраду та натиснути педаль газу. Якщо ви час від часу не зупиняєтеся, то або закінчиться бензин, або спалите двигун. Натомість поки ваш “двигун” охолоджується тиждень або два, ви відновлюєте свою пристрасть до водіння.
Я сама регулярно беру відпустки на тиждень або навіть декілька днів. У середньому, кожних 3-4 місяці. Бачу, що це позитивно впливає на моїх студентів і вони встигають засумувати за нашими уроками 🙂
А що думаєте ви, що допомагає вам підтримувати мотивацію студентів?
Якщо дана стаття була вам корисною, дайте мені знати 😉 Тоді я буду знати, що рухаюся у правильному напрямку і створюватиму ще більше контенту.
P.S. Важливий момент: ми не мотивуємо немотивованих! Згадується одна приказка: “Нелёгкая это работа – из болота тянуть бегемота”. Найкраща мотивація – внутрішня, тобто та, яка походить зсередини самої людини. А можемо підтримати її 😉
