Тортури по-французьки

Облизую губи, пересихає у роті…

У кімнаті палюча спека і немає чим дихати,

а я сиджу на парі французької…

Ми перекладаємо речення про *незрозуміло-що* з російської на французьку. Кожен нервово чекає своєї черги.

Паралельно дивимося на безжалісні стрілки годинника ?️
Вчимо, де використовується passé composé та imparfait. Але воно чомусь взагалі не йде до голови.

А де ж круасани??

Розмови про моду, любов та французів?❤️

Романтичні пісні у дусі Лари Фабіан та фільму “Амелі”??

Це була мова мрій мого дитинства!?

У них був Прованс, милі будиночки та лавандові поля…?Вишукані жінки та романтичний лад.

Як же хочеться дізнатися більше про їхню культуру! Навчитися вимовляти правильно “бонжур” та “оревуар”.

Ой, моя черга прийшла! Треба речення перекласти: “ты плохо вытер доску” и “мы прочитали много статей об экологии”.

Мрії розчинилися, почала вихоплювати з туману окремі слова та втискати їх у ці речення???

Проте невдовзі все безповоротно змінилося… Саме тоді я…

⚠️ Саме тоді я подумала про те, що не потрібно перекладати відповідальність за СВОЇ результати на КОГОСЬ. Бо так можна і все життя прожити, нічого не досягнувши.

Я поставила конкретну ціль – поїхати на освітньо-культурний проект у Францію ?Почала шукати відповідні агенції, реєструватися та надсилати с̶л̶і̶з̶н̶о̶-̶б̶л̶а̶г̶а̶л̶ь̶н̶і̶ мотиваційні листи.

Паралельною ціллю було покращити свій рівень знання мови до того часу. Тож займалася з іншим викладачем, яка підлаштовувалася під мої потреби. Знайшлися і час, і гроші.?

П̶о̶п̶а̶ ̶в̶ ̶м̶и̶л̶і̶ конкретна дата так надихає – я читала “Маленького принца” та інші книги Екзюпері в оригіналі, виписувала цікаві фразочки, переписувалася французькою на couchsurfing.?

І мені це вдалося!
У жовтні, поки всі мокли під львівськими дощами, я організовувала музичний фестиваль на півдні Франції!☀️?????

Як зараз пам’ятаю свої перші дні у Парижі ?– я, червоніючи, починала розмову з невпевненої фрази: “Excuzez-moi, parlez-vous anglais?” (“Перепрошую, а ви говорите англійською?”).? А далі ми переходили на англійську. Але потім я страшенно розізлилася сама на себе і подумала: “Так, ти куди приїхала? ?Треба говорити французькою!”

Після твердого рішення всередині стало легше. Як не дивно, французи мене розуміли ?

Це була неймовірна осінь.

Після неї я зробила два висновки:
 конкретні цілі – це наше все;
 я ніколи не буду навчати мови у нудний спосіб, бо це каторга для всіх – і для вчителя, і для учнів ?

Зокрема, недавно я запустила музичний English-марафон, у якому ми вивчаємо всі часи англійської мови за допомогою пісень! А найактивніші та найсумлінніші учасники мають можливість виграти квиток на концерт Imagine dragons!

Згідні з цими висновками? А у вас були ситуації в житті, коли ви теж у цьому переконалися?

P.S. моя французька зараз, звісно, не parfait, але підтримати розмову можу ? Мрію дитинства здійснено